12 липня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №8591, що передбачає рівномірний розподіл аптек. Чи зміниться після його прийняття модель роботи багатьох гравців ринку – із отримання надприбутків на забезпечення інтересів пацієнтів?

Негативні тенденції монополізації ринку лікарських засобів сьогодні ні для кого не є новиною. З-поміж них є порушення чинного законодавства, й зниження професійного рівня обслуговування на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів, а також поява передумов для незаконних дій аптечних мереж щодо підвищення цін на лікарські засоби шляхом зловживання домінуючим становищем на ринку.

Раціональні 500 метрів

Законопроект №8591, що був зареєстрований у Верховній Раді 12 липня, передбачає  встановлення правила рівномірного розподілу аптек з мінімальною відстанню між ними в 500 метрів. Такий підхід має на меті створити збалансовані фінансові умови для всіх учасників ринку: кожна аптека матиме змогу стати прибутковою та зробити акценти на покращенні рівня сервісу, що надається споживачам. Поки ж на локальних ринках спостерігається явище надмірної конкуренції, що деструктивно впливає на ринок загалом. До прикладу, велика кількість конкурентів та боротьба між ними призводить до неринкових ефектів, зокрема усунення тих, хто не в змозі грати за їхніми правилами: демпінгувати, надавати несправедливі знижки за лояльність. Ще один негативний ефект нечесної гри –відсутність прибутковості, що унеможливлює розвиток бізнесу і професійне задоволення потреб клієнтів тощо.

Конкретна ж та раціональна відстань у 500 метрів враховує інтереси маломобільних груп населення, громадян похилого віку, а також пацієнтів лікувально-профілактичних закладів. Запропоновані законопроектом нововведення, стимулюватимуть надання аптеками максимальної кількості фармацевтичних послуг, що зробить лікарські засоби більш доступними для населення.

ВРІЗ

Відстань між аптеками в 500 метрів враховує інтереси маломобільних груп населення та громадян похилого віку, а також інтереси пацієнтів лікувально-профілактичних закладів.

Вектор змін

Здоров’я та життя людини, захист прав пацієнта, а не комерційна функція, повинні бути першочерговими. Необхідно, щоб засновники аптек були професійними учасниками фармацевтичної діяльності, тобто в повній мірі забезпечувалася професійність управління аптеками, адже вони є закладами охорони здоров’я, а не звичайними об’єктами роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Дотримання такого підходу забезпечить не лише захист права людини на життя та здоров’я, але й гарантуватиме захист прав споживачів, контроль за якістю і безпекою продукції.

Сьогодні абсолютна більшість аптек, що управляються не провізорами, здійснюють свою діяльність як звичайні підприємці, намагаючись максимізувати прибуток та створити для цього якомога більшу кількість аптек. Запровадження професійних вимог до засновників аптек забезпечить ефективне усунення цих недоліків. При цьому, необхідно враховувати, що до фармацевтичних працівників встановлені динамічні вимоги щодо перевірки їхньої професійності та регулярного й систематичного вдосконалення саме професійних навичок. До речі, такий підхід широко застосовується в багатьох професіях «суспільної довіри»:  аудиторські та адвокатські фірми, страхові компанії. Там він зарекомендував себе як ефективний механізм забезпечення високого рівня професійної поведінки юридичних осіб. Водночас, законопроект містить гарантії щодо збереження державних і комунальних аптек.

Законопроект №8591 також спрямований на вирішення й інших актуальних проблем фармацевтичного ринку. По-перше, це недоступність знеболювальних препаратів, які містять підконтрольні речовини, оскільки в Україні, на відміну від Польщі та інших країн-членів Європейського Союзу, лише кілька відсотків аптек  мають ліцензію на реалізацію лікарських засобів, що містять підконтроль­ні речовини. По-друге, це тенденція до скорочення аптечного виробництва – абсолютна більшість аптек відмовилась від здійснення такого виду діяльності на користь суто комерційної реалізації. Тому в законопроекті пропонується сприяння здійсненню діяльності з виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки, а також діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів, шляхом надання юридичним особам, які провадять дані види діяльності, можливості здійснювати торгівлю через збільшену кількість аптек.

Проте варто наголосити, що проблему якості не можна вирішити лише шляхом посилення регулювання роздрібного сегмента ринку. Тут потрібен комплекс­ний підхід.

При споживанні ліків важливою складовою є лікар. Він виписує рецепт на конкретний препарат із зазначенням дозування та режиму застосування. Рекомендації лікаря базуються на результатах огляду пацієнта, аналізів, історії хвороби тощо. Аптека не здатна впливати на ці процеси й не повинна підміняти собою лікаря.

Таким чином, норми Законопроекту спрямовані не лише на вирівнювання економічних можливостей малих і середніх підприємств у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зменшення впливу аптечних мереж, але й захист інтересів споживачів від порушень, що загрожують їхнім правам на життя та охорону здоров’я.