Освітяни та професійна спільнота прагнуть до світових стандартів професії фармацевта

27 вересня 2018 р. член Ради Міжнародної фармацевтичної федерації (Council of International Pharmaceutical Federation — FIP), голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (далі — ГО «ВФП») Олег Клімов зустрівся з доктором фармацевтичних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, ректором Національного фармацевтичного університету Аллою Котвіцькою.

У ході робочої зустрічі було обговорено низку питань, насамперед щодо фахової освіти.

«Україна — фармацевтична держава, далеко не кожна країна має повний цикл забезпечення життєдіяльності галузі — від освіти, науки, виробництва, аптечної мережі, дистрибуції, контролю якості до інформаційного сегмента. Цей факт вимагає від нас розуміння особливої відповідальності за розвиток вітчизняної фармації. Переконана, що ми маємо ініціювати діалог між представниками фармації — науковцями, освітянами, практиками, представниками громадських фахових об’єднань — у центрі якого буде майбутній трудовий ресурс фармації», — відзначила на початку зустрічі Алла Котвіцька.

Згідно із Законом України «Про вищу освіту» роботодавці отримали досить масштабні повноваження щодо впливу на формування і реалізацію державної політики у сфері вищої освіти: від участі в атестації осіб (ст. 6), у розробці галузевих стандартів (ст. 10), у підготовці та прийнятті проектів нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються функціонування системи вищої освіти (ст. 12), залучення до освітнього процесу (ст. 52) до участі у формуванні та розміщенні державного замовлення (ст. 72) та громадського контролю у сфері вищої освіти (ст. 78). «Взаємодія роботодавців та освітян щодо фармацевтичної освіти передбачена і обґрунтована і рекомендаціями FIP, — зауважила А. Котвіцька. — Звичайно, можна зберігати формальний підхід до реалізації цих прав, але тільки механізм співпраці за всіма напрямами, через призму соціального партнерства, забезпечить оптимальний розвиток фармації. Сфера інтересів роботодавців та фахових асоціацій не може оминути вищу школу. А ми відкриті до діалогу».

Сьогодні спостерігається посилення ролі та соціального значення фармацевтичного працівника у процесі здійснення фармакотерапії. Предметно-змістовна концепція підготовки фахівців фармації принципово відрізняється від підготовки фахівців інших галузей знань, що особливо відчутним стає при переорієнтації загальної медицини на персоніфіковану. Саме тому підходи до кадрового забезпечення фармації повинні бути фокусом уваги не лише освітян, а й роботодавців — замовників та кінцевих споживачів послуг закладів вищої освіти.

Олег Клімов підкреслив, що роботодавці зацікавлені в тому, щоб молодий спеціаліст відповідав потребам ринку праці, та, на його думку, якість фахової підготовки повністю залежить від викладачів. «Ключове питання, яке належить вирішити, це створення інституту допуску до професії — за європейською практикою. Урегулювання всіх подібних моментів було б можливим з прийняттям закону про фармацевтичне самоврядування. Зі свого боку, ГО «ВФП» вже почала створення єдиного реєстру фармацевтичних працівників, внесено 1,5 тис. працівників, які є членами ГО «ВФП». До речі, у Європі виключена можливість працювати в аптеці, не будучи членом професійної самоврядної організації та незареєстрованим в єдиному національному реєстрі фармацевтичних працівників», — сказав О. Клімов.

Впровадження у вітчизняну фармацію належних практик вимагає екстраполяції на систему вищої фахової школи. У проекті стандарту, який сьогодні знаходиться на розгляді, підготовка фахівців фармації здійснюється на компетентнісній основі, як рекомендовано FIP. І тут освітяни вбачають ефект від запровадження дуальної освіти. За таких умов теорія фахових дисциплін опановуватиметься в аудиторіях університету, а емпіричні складові — на підприємствах практичної фармації. «Що матимемо після впровадження дуальної освіти? Випускник — перше місце працевлаштування, менш травматичний адаптаційний період, університет — виконання соціального навантаження через відповідність змісту навчальних програм вимогам ринку праці, роботодавець — індивідуально підготовленого для його потреб фахівця, який відразу приступає до роботи, а отже, збільшить фонд економії: часовий, фінансовий, наставницький», — зазначила А. Котвіцька.

Викладачі Національного фармацевтичного університету наразі створили унікальні авторські програми. Підготовлено до акредитації дворічні магістерські програми для фахівців з вищою фармацевтичною освітою: фармацевтичне право, фармацевтична хімія, гомеопатія, клінічні дослідження. Ректор НФаУ висловила думку, що підприємства можуть робити замовлення на підготовку штучних фахівців та виділяти гранти на освіту «вузьких» фахівців для власних потреб, за власними запитами.

Одним з найбільш болючих питань фармації є «гібридна» спеціальність 226 «Фармація, промислова фармація».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 за галуззю знань 22 «Охорона здоров’я» вища школа готує фахівців за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація».

Спеціальність «Фармація» є класичною, підготовка за нею здійснювалася з моменту відкриття Харківського фармацевтичного інституту. Тривалий час, аж до 1992 р., вона була єдиною в інституті.

Підготовка фахівців фармацевтичної індустрії здійснювалася тільки в Ленінградському інституті. Після того, як з карти світу зник Радянський Союз, фармація України втратила можливість отримувати кадри для промисловості. І тоді, за ініціативи НФаУ, була відкрита спеціальність «Промислова фармація» — вперше в Україні.

А. Котвіцька зазначила, що підготовка фахівців за цією спеціальністю має кардинальні відмінності від підготовки класичного провізора. Це інженерно-технологічний напрям підготовки.

«Випускники спеціальності «Промислова фармація» завжди користувалися попитом, адже володіють специфічними знаннями з фармацевтичної індустрії. Варто врахувати, що сьогодні промисловий сектор фармації України — потужний, це понад 100 підприємств, які працюють у відповідності зі світовими стандартами виробництва ліків. Виробництва потребують кваліфікованих інженерів-технологів.

Зведення в єдиний комплекс кардинально різних спеціальностей заперечує світовий досвід. Так, у США фармація — окрема галузь знань. Напрям підготовки «Фармація» з присудженням ступеня магістра фармації існує у Фінляндії, Польщі, Великобританії.

Цього року ми втретє здійснили набір за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», а вже за два роки, у 2020 р., постанемо перед проблемою внесення записів до дип­ломів перших випускників цієї гіб­ридної спеціальності», — наголосила А. Котвіцька.

Існування цієї спеціальності тягне за собою репутаційні ризики й може спровокувати втрату іміджу вітчизняної фахової освіти, оскільки впливає на якість освіти — робить половинчатим як класичного провізора, так й інженера-технолога. Крім того, ця спеціальність здатна вплинути на конкурентоспроможність фахівців. Сьогодні світ відкритий, фахівці мобільні, кордони залишилися радше географічним поняттям, і диплом за гібридною спеціальністю світ не зрозуміє.

Щодо освіти за заочною формою, то голова ГО «ВФП» зазначив, що ключовим є питання якості фахової підготовки.

«У стандарті закладена норма про скасування можливості навчатися фармацевтичному фаху для вступників загальноосвітніх шкіл. Здобувати освіту за за­очною формою навчання зможуть фахівці, які мають середню фармацевтичну освіту. Це виважене і правильне рішення», — підкреслила ректор НФаУ. О. Клімов додав, що ГО «ВФП» підтримує дане рішення як компроміс з метою визначення перехідного періоду для запровадження світових стандартів до професії фармацевта.

А. Котвіцька відзначила, що сьогодні є альтернатива заочному навчанню — очно-дистанційна форма підготовки. «Дистанційна освіта — світовий освітній тренд. За 10 років ми накопичили потужний досвід дистанційного навчання. Маємо локальні нормативні документи, методологічний базис, сертифікованих тьюторів, сертифіковані дистанційні курси. До педагогічного експерименту, станом на сьогодні, долучені 34 кафедри із 49.

Хочу зауважити, що створення та підтримка всіх складових дистанційної освіти — фінансовоємний, трудозатратний, тривалий процес.

Сьогодні ми маємо спеціалізовані приміщення для читання лекцій, кожне робоче місце викладача забезпечене доступом до високошвидкісного інтернету та сучасними комп’ютерами. Це дає можливість контактувати зі студентом 24 год на добу 7 днів на тиждень.

Упереджуючи зауваження скептиків, відзначу, що сучасний рівень дистанційних технологій навчання забезпечує прозорість та постійний індивідуальний контроль студента.

На основі вже більш ніж 10-річного досвіду роботи з дистанційними технологіями навчання ми маємо науково обґрунтовані дослідження ефективності навчання за такою формою», — зауважила А. Котвіцька.

Питання підготовки ініціативних, конкурентоспроможних та фахово компетентних випуск­ників навчальних закладів були і є актуальними, оскільки ефективність виробництва залежить не тільки від інвестицій, а й від рівня кваліфікації фахівців.

Завершуючи зустріч, А. Котвіцька зазначила, що Національний фармацевтичний університет завжди був і залишається майданчиком для обговорення нагальних галузевих питань з фармацевтичною громадськістю та роботодавцями.

Враховуючи спільне бажання підвищувати стандарти фармацевтичного працівника, ректор НФаУ та голова ГО «ВФП» дійшли висновку, що щоденна співпраця може принести бажаний результат завдяки створенню в Харківській обл. філії ГО «ВФП», у яку ввійдуть представники освітньої ланки підготовки кадрів та безпосередньо працівники аптечних закладів.