Omne initium difficile est: молодь на шляху розвитку професійного самоврядування

У конференції взяли участь представники Волинської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Кропивницької, Львівської та Полтавської філій ГО «ВФП», викладачі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Івано-Франківського національного медичного університету, а також керівництво львівських молодіжних громадських організацій «Фармацевтичний центр навчання та досліджень» та «Молодь за зміни».

Відкрив захід Олег Клімов, голова ГО «ВФП», зазначивши, що запровадження інституту професійного фармацевтичного самоврядування є вимогою часу. Консолідація всіх фармацевтичних працівників за принципом професійної ознаки створить потужне підґрунтя для розбудови фармацевтичного самоврядування на основі прозорого об’єднання громадян. Окрім цього, О. Клімов подякував учасникам конференції за їх внесок у розбудову професійного фармацевтичного самоврядування та побажав наснаги в подальшій роботі.

Доповідь керівника Молодіжного департаменту ГО «ВФП» Остапа Панькевича«Фармацевтичне саморегулювання в Україні: проблеми та перспективи» стосувалася аналізу ключових чинників, що перешкоджають становленню саморегулювання фармацевтичної практики в Україні та шляхів виходу з ситуації, що склалася. Доповідач зауважив, що основними перешкодами для розвитку професійного самоврядування є страх бути використаним та масовий скептицизм у середовищі фармацевтичних фахівців. Також спікер виокремив серед проблем відсутність політичної волі держави щодо рівноправного партнерства з громадськими організаціями фармацевтичного спрямування.

Богдан Громовик, професор, завідувач кафед­ри організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, у своїй доповіді розглянув тему якості фармацевтичної освіти в українських вищих навчальних закладах (ВНЗ). Доповідач виокремив 12 основних причин, які не сприяють високому рівню якості підготовки/перепідготовки фармацевтичних фахівців, а саме:

• відсутність єдності та консолідованості у середовищі фармацевтичної академічної спільноти щодо спеціальностей, освітніх рівнів і ступенів, змісту підготовки та форм навчання;
• лобіювання Міністерством освіти і науки України права в окремих випадках призначати тимчасові адміністрації у ВНЗ на фоні недосконалої внутрішньої структури та організації освітньо-наукового процесу;
• невідповідність освітніх програм потребам фармацевтичної практики;
• неможливість здобувачами вищої освіти набувати необхідних знань і навичок внаслідок неналежного матеріально-технічного забезпечення ВНЗ через неадекватне фінансування навчальних закладів;
• комерціалізація фармацевтичної освіти з причини неналежного фінансування державних ВНЗ на фоні збільшення видатків на поточні витрати (оплату праці, комунальні платежі, навчальні матеріали тощо);
• відсутність мотивації у потенційних працедавців до взаємодії з ВНЗ у підготовці фармацевтичних фахівців;
• неефективність механізмів заохочення науково-педагогічних працівників;
• неналежний фаховий рівень низки викладачів дипломної і післядипломної університетської фармацевтичної освіти;
• поширеність корупції;
• здобуття більшістю студентів професії провізора за заочною формою навчання, що в розвинених країнах світу відсутня;
• брак відповідальності ВНЗ фармацевтичного спрямування за якість підготовки/перепідготовки фахівців;
• ефект «відтоку українських здобувачів вищої освіти» на навчання за кордоном.

На завершення Б. Громовик підкреслив, що для розвитку якісної фармацевтичної освіти важливим є опрацювання механізму належного соціального партнерства держави, університетів, працедавців і професійних саморегулівних організацій у підготовці фармацевтичних фахівців за міжнародними стандартами.

Зацікавленість учасників конференції викликала доповідь доцента кафедри організації та економіки фармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Оксани Левицької «Соціально-комунікаційні аспекти фармацевтичної діяльності». У ході свого виступу спікер розповіла про вирішальну роль провізора в налагодженні конструктивного діалогу з пацієнтом задля надання якісної фармацевтичної послуги.

Також у рамках конференції учасники ознайомилися із становленням львівської фармацевтичної освіти, зокрема кафедри організації і економіки фармації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, а також завітали до аптеки-музею «Під чорним орлом».

За результатами заходу було відзначено необхідність підвищення зацікавленості сучасних молодих фармацевтичних фахівців щодо фармацевтичного самоврядування та ширшого залучення до активної роботи у лавах ГО «ВФП» представників студентської та працюючої фармацевтичної молоді. Для вирішення цього питання учасниками було запропоновано створити молодіжні групи в регіональних філіях зазначеної громадської організації.