1. Закон про основні засади держ.нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності – це той документ, знати який зобов’язаний кожен.

СФЕРА ДІЇ: – перевірки ліцензійних умов, з урахуванням особливостей у спеціальних актах; – перевірки фіскальної служби (крім питань митного контролю на кордоні), держархбудконтролю, а також органів нагляду за дотриманням трудового законодавства, з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами; – перевірки органів ринкового нагляду. Але не поширюється на АМКУ.

Тому твердження Держпраці про те, що служба здійснює заходи державного нагляду в частині дотримання роботодавцями законодавства про працю, а не у сфері господарської діяльності, не має сенсу.

ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ ПІДПРИЄМСТВА: – неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами***; – відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб’єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб’єкта господарювання; – презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма акту допускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю), то тлумачаться на користь підприємства; – здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (тобто, завжди слід перевіряти доцільність включення в план); – виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення закріплюються в законі; – перевірка не повинна втручатися і перешкоджати здійсненню господарської діяльності, якщо вона не загрожує життю та здоров’ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; – Всі учасники відносин можуть здійснювати фото і відео фіксацію; – будь-яка перевірка здійснюється у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (треба врегулювати в локальному акті); – контролер повинен поставити відмітку в журналі реєстрації заходів державного нагляду (контролю) перед початком заходу; – під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів документації, а також комп’ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених КПК; – під час і після заходу контролер повинен  зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб’єкта господарювання (можете вимагати розписку), дотримуватися ділової етики; – уповноважена особа підприємства має право бути ознайомленою з усією інформацією, що стосується результатів перевірки; – час проведення – робочий час підприємства; – місце проведення – за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу. Одночасно можна перевіряти всі відокремлені підрозділи (щодо планових перевірок); – комплексна перевірка: якщо на відповідний період включений до планів кількох, то лише 1 захід. Можна відмовитися; – посадовій особі контролера не можна перебувати у стані конфлікту інтересів з об’єктом перевірки.

 

Стаття 10. Права суб’єкта господарювання***

 

АКТИВНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ: – подання скарги до ДРС (уповноважена перевіряти додержання органами державного нагляду (контролю) законодавства та застосовувати санкції) (до КАСУ – 6 міс.); – пропорційність у застосуванні санкцій; санкція, що застосовується до суб’єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (якщо протягом 15 днів підприємство не заплатить і не оскаржить його накладення, сума стягується в судовому порядку); – суб’єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю), зокрема на підставі того, що індивідуальна або загальна консультація, у тому числі податкова, була змінена або скасована; – громадський захист (ст. 20 Закону*):

1. Громадські об’єднання в особі їх уповноважених представників мають право здійснювати захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання під час здійснення щодо них заходів державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані розглядати звернення громадських об’єднань, їх уповноважених представників в інтересах суб’єктів господарювання в порядку, встановленому для розгляду звернень суб’єктів господарювання.

За ініціативою громадських об’єднань органи державного нагляду (контролю) проводять консультації з громадськістю в порядку, встановленому постановою КМУ від 24.05.2017 «Про затвердження Порядку проведення органами державного нагляду (контролю) консультацій з громадськістю за ініціативою громадських об’єднань».

ПРЕДМЕТ КОНСУЛЬТАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ (ФОРМИ – письмова, публічне обговорення):  – планування заходів з державного нагляду (контролю), що здійснюються такими органами; – консультаційної підтримки громадських об’єднань з питань здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі участі уповноважених представників таких об’єднань у зазначених заходах; – роз’яснення норм законодавства, що належать до компетенції таких органів.

 

Ст. 5 Закону – вимоги до планових заходів. Назву деякі: – річні плани затверджують до 1 грудня року, що передує плановому (внесення змін по суті не допускається) та оприлюднюються; – за 10 днів має бути повідомлений про плановий захід (рекомендованим листом / електронною поштою / особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу); – сумарна тривалість усіх планових заходів протягом року не може перевищувати тридцяти робочих днів (одного заходу – не більше 10 днів), а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – п’ятнадцяти робочих днів; – єдина періодичність проведення планових перевірок, в залежності від ступеня ризику ведення госпдіяльності. Наприклад, високоризикові підприємства один і той же контролер може перевіряти раз на два роки. Суб’єкти із середнім ступенем ризику – один раз на три роки, а всіх інших – не частіше ніж один раз на п’ятирічку. Важливо, що, якщо для якихось видів підприємств не затверджені критерії розподілу за ступенями ризику, періодичність проведення перевірок та перелік питань, що підлягають контролю, вони вважаються за замовчуванням низькоризиковими; – запроваджується Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю). Постанова КМУ від 24.05.2017 «Про Порядок функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей»

Підлягає оприлюдненню така інформація: (1) річні плани проведення заходів державного нагляду (контролю) та план проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю); (2) перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); уніфіковані форми актів з переліком питань, критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) та ін.

Якщо один і той же суб’єкт внесений в плани перевірок як мінімум двох різних контролюючих органів, це буде приводом для проведення комплексної перевірки такого суб’єкта. Наказ МЕРТ від 15.11.2016 «Про затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік»

 

Ст. 6 Закону – вимоги до позапланових заходів: – з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні); – суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення); – спеціальні підстави для проведення. Окремо зверну увагу на 1 підставу – «звернення фізичної особи***( наявність “професійних скаржників”, яких наймають конкуренти, щоб перевіряючі не давали працювати конкретному підприємству) (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності)». Згоду надає ДРС (цей документ треба надати підприємству).

 

ДОКУМЕНТИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПЕРЕВІРОК: НАКАЗ – НАПРАВЛЕННЯ (ПОСВІДЧЕННЯ) – АКТ – ПРИПИС – РОЗПОРЯДЖЕННЯ. В Законі є конкретні норми щодо змісту цих документів.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

• найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
• найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
• номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
• перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові;
• дата початку та дата закінчення заходу;
• тип заходу (плановий або позаплановий);
• форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
• підстави для здійснення заходу;
• предмет здійснення заходу;
• інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Уповноважена особа повинна: – уважно вивчити надані перевіряючими документи, скопіювати їх або переписати з них всі дані; – прийняти рішення допускати чи не допускати перевіряючих до перевірки**; – якщо виникла потреба, звернутися до юриста за правовою допомогою; – завжди супроводжувати контролерів; – не несуть відповідальності за відмову надавати пояснення щодо діяльності суб’єкта господарювання; – уважно і прискіпливо ознайомтесь з актом і у разі незгоди з якимось із його положень ні в якому разі не відмовляйтесь взагалі підписувати акт. Його потрібно підписати з обов’язковою приміткою, що з цим актом ви не згодні і зауваження до акту будуть вами надані впродовж … днів. Якщо Ви підписали Акт без зауважень, то вважається, що Ви автоматично погодилися з висновками перевірки.

Якщо керівник аптеки відбуває у відпустку чи відрядження, наказом аптечної установи призначається особа, тимчасово виконуюча обов’язки офіційного спілкування з перевіряючими.

Усі інші працівники, яким не надані повноваження представницьких функцій з питань офіційного спілкування з перевіряючими, без дозволу відповідної уповноваженої особи суб’єкта господарювання, не мають права: – давати перевіряючим будь-які усні пояснення, свідчення і таке інше; – писати на вимогу перевіряючих будь-які письмові повідомлення або пояснювальні записки; – надавати дозвіл перевіряючим на огляд службових приміщень, робочих місць, особистих речей. ЦЕ ОСОБЛИВО АКТУАЛЬНО В КОНТЕКСТІ ДЕРЖПРАЦІ.

*Відмова в допуску до проведення перевірки: – Факт вчасного вручення повідомлення про проведення перевірки не підтверджений (для планової перевірки); – не вручено наказ про проведення перевірки (ВВЕСТИ В ОМАНУ); – направлення на проведення перевірки не містить необхідних реквізитів; – на направленні на перевірку відсутній підпис керівника та/або відсутня печатка органу; – контролери повторно прийшли з позаплановим візитом по одному і тому самому факту порушення.

*Крім того, підприємці тепер мають право вимагати припинення розпочатої перевірки в таких випадках: – перевищення максимального терміну перевірки; – використання перевіряючими неуніфікованих форм актів перевірки; – якщо перевіряючі намагаються вийти за рамки вивчення тих питань, які стали підставою для проведення позапланової перевірки.

 

! коротко зупинимося на деяких спеціальних актах:

Постанова КМУ від 31.10.2007 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції»: – має бути окреме мотивоване рішення про відбір (максимальне число не передбачене); – опломбування зразків, належна упаковка, транспорт; – контрольний зразок; – акт відбору. В самому тексті акту можна писати свої клопотання (зауваження).

Постанова КМУ від 03.02.2010 «Деякі питання державного контролю якості лікарських засобів» передбачає проведення: – перевірку супровідних документів до серій лікарських засобів. До речі, хочу Вам нагадати, що за законодавством первинні документи мають скаладитися безпосередньо під час, а коли неможливо – після; – вибірковий візуальний   контроль   відповідності   лікарських засобів вимогам специфікації якості;  – відбір зразків лікарських засобів.

Рішення щодо  відбору  зразків  для  проведення лабораторного аналізу приймається у разі: – невідповідності лікарського   засобу   вимогам   специфікації якості за результатами візуального контролю; – виявлення розбіжностей  у  супровідних  документах  до  серій лікарських засобів; – порушення встановлених умов виготовлення лікарського засобу в аптеці   за   рецептом   лікаря,  зберігання,  транспортування  та реалізації лікарського засобу,  що може негативно вплинути на його якість.  Наказ МОЗ від 29.09.2014 «Про затвердження Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі»

Постанова КМУ від 28.08.2013 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»

 

Оскарження наказу про призначення перевірки. Судова практика:

- прийняття наказу про проведення перевірки в порушення встановленої процедури проведення та/або призначення перевірок (без належних підстав, а також проведення таких перевірок без дотримання обов’язкових для цього умов) є підставою для його скасування (крім наказів про призначення виїзних документальних та фактичних перевірок платників податків за умови допуску посадових осіб до проведення перевірки); саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення податкової перевірки.

 

- АЛЕ: у судовому порядку може розглядатися питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.

 

- висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адмінсуді, оскільки не є обов’язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов’язання платникові податків.

 

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року у справі №816/2425/16:   порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону N 877-V щодо оформлення та надання суб’єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб’єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.Аналогічна правова позиції щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена у постанові Верховного суду України від 19 вересня 2011 року у справі N 21-130а11. Суд зауважує, що позивач правом щодо недопуску до проведення зазначеної перевірки не скористався, чим фактично визнав наявність відповідних документів для її проведення, а тому такі доводи на підтвердження протиправності дій відповідача є необґрунтованими. Аналогічна думка викладена у ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2013 року у справі N К-33903/10.

==================================================================================================

2. Мораторій на перевірки.

Закон України від 03.11.2016 «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: – мораторій на проведення планових заходів, у тому числі з контролю за додержанням ЛУ; – позапланові проводяться лише з таких підстав: (а) за погодженням з ДРС за заявою фізичної особи; (б) за рішенням суду; (в) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання; (г) самоініціювання.

Дія цього Закону не поширюється на: Держпродспоживслужба, ДФС, Держаудитслужба, Держпраці, ДАБК, АМКУ та ін.

Крмі цього, є спеціальний припис: Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України”

 

АЛЕ! Мораторій не обов’язково має призводити до масової фальсифікації.

Стаття 321-¹. Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів

1. Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

 

Можливо Інспекції слід більш активно проводити навчально-просвітницьку роботу. Зворотний зв’язок має бути з учасниками ринку.

=============================================================================================================

3. Державний нагляд (контроль) за обігом медичних виробів.

Нормативна основа:

Постанова КМУ від 28.12.2016 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд»

Технічні регламенти щодо медичних виробів

Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»

Постанова кму від 30.12.2015 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення»

 

Держлікслужба  + Орган сертифікації, акредитований у національній системі України органом для оцінки відповідності медичних виробів, їх безпеки, ефективності та якості, а також систем менеджменту якості виробників медичних виробів.

Умови допуску на ринок: – Виробники виробів класів II і III (кардіостимулятори) повинні отримати сертифікат перш, ніж буде проданий перший екземпляр нового медичного виробу; – I клас виробів (термометр) не вимагає обов’язкової наявності сертифікату, але так само знаходиться під контролем, у тому числі через декларування та вибіркове обстеження виробництв, особливо в частині забезпечення стерильності та функцій вимірювання, якщо застосовно.
Сертифікат гарантує, що про виробника відомо, що виробник надав усі необхідні підтвердження виконання всіх встановлених нормативних вимог. Сертифікат на медичний виріб дозволяє імпортерам, дістриб’юторам, виробникам медичних виробів та їх представникам працювати в Україні.

 

НЕОБХІДНО РОЗМЕЖОВУВАТИ: ВИРОБНИК / РОЗПОВСЮДЖУВАЧ.

Стаття 9. Обов’язки розповсюджувачів: 1) надавати споживачам (користувачам), а також виробникам, розповсюджувачам у ланцюгу постачання відповідної продукції інформацію про ризики, які становить ця продукція; 2) надавати відповідному органу державного ринкового нагляду та іншим заінтересованим особам інформацію, необхідну для відстеження походження відповідної продукції; 3) не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, та повідомляти про це уповноважений орган.

 

Стаття 15. Відповідальність розповсюджувачів: – за недодержання ним умов зберігання продукції, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною (від двохсот п’ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); – розповсюдження продукції, на якій відсутній (неналежно застосований) знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції; – розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; – невиконання або неповного виконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів із забезпечення безпечності продукції, обмежувальних заходів. Розповсюджувач не несе відповідальності, якщо доведе, що: – продукція стала небезпечною внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що іншого розповсюджувача такої продукції може бути встановлено; – поставлена ним продукція відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, однак, незважаючи на це, є небезпечною.

 

Перевірки характеристик продукції: виїзні (у розповсюджувача – до 2 роб.днів), невиїзні.  

Де проводяться виїзні перевірки?

1) у торговельних та складських приміщеннях суб’єктів господарювання;

2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

 

Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів

1) планові – згідно із секторальними планами ринкового нагляду;

2) позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: – він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; – продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

Хронологія перевірки:

1) на початковому етапі перевірки об’єктами перевірки є:

а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:

а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;

б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

 

! якщо за результатами перевірки буде встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду буде встановлювати ланцюг поставок.

Якщо розповсюджувач не надасть відповідних документів, то він вважатиметься таким, що ввів продукцію в обіг.

До особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: – введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик; – введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів.

Порушення, які виявляються під час перевірок: (1) неналежне нанесення органу з оцінки відповідності, а саме: зазначається лише номер без позначки «UA.TR»; (2) ненанесення знаку відповідності технічним регламентам на інструкцію із застосування медичного виробу; (3) відсутність інформації, необхідної користувачеві для точної ідентифікації виробу та вмісту упаковки, якщо виріб призначено для самоконтролю, цей факт має бути чітко зазначено; (4) на зовнішньому пакуванні медичного виробу не нанесено інформацію стосовно найменування та місця знаходження уповноваженого представника; (5) відсутність декларації про відповідність медичного виробу; (6) декларацію про відповідність надано, але її складено на відповідність технічним умовам виробника, а не вимогам технічного регламенту; (7) адреса уповноваженого представника на упаковці та на декларації про відповідність відрізняється; (8) інструкцію із застосування викладено не українською мовою; (9) форма знаку відповідності не відповідає формі знаку, затвердженого постановою КМУ; (10) знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності нанесено стікером на стерильну продукцію (катетер), порушено упаковку, тим самим не забезпечено стерильність медичного виробу; (11) на медичному виробі відсутній ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності. При цьому був також відсутній сертифікат відповідності на медичний виріб.

 

Проблемою є те, що наразі в аптечних закладах і на аптечних складах не завжди розуміють, які документи повинні супроводжувати медичні вироби і як має відбуватися їх вхідний контроль.

Звернемо увагу на деякі особливості:

– у випадку наявності знаку відповідності перевіряється інформація щодо того, до якого класу ризику він відноситься. Якщо це медичні вироби ІІ та ІІІ класів ризику, то дозвіл на нанесення такого знаку має надавати орган з оцінки відповідності, який проводить оцінку відповідності цих медичних виробів вимогам технічних регламентів. У такому випадку, окрім самого знака відповідності, на маркуванні медичного виробу має зазначатися номер цього органу з оцінки відповідності. При цьому номер органу з оцінки відповідності повинен бути представлений як «UA.TR.YYY» (де YYY — порядковий номер органу з оцінки відповідності).

Уповноважена особа з вхідного контролю повинна провести огляд медичних виробів, які надійшли в аптечний заклад або на аптечний склад, на відповідність встановленим вимогам технічних регламентів. У першу чергу вони повинні бути промарковані знаком відповідності. У разі наявності знаку відповідності медичні вироби мають супроводжуватися або декларацією про відповідність (для І класу ризику), яку самостійно складає виробник, або сертифікатом відповідності (для класів ризику ІІ та ІІІ). Під час вхідного контролю потрібно порівняти медичний виріб, який надійшов в аптечний заклад чи на склад з декларацією або сертифікатом відповідності, який його супроводжує. Звіряється назва медичного виробу, дата виробництва медичного виробу та дата затвердження декларації. Датою складання декларації вважається дата введення медичного виробу в обіг.

Розбіжність в цій інформації, під час перевірки розцінюватиметься як відсутність декларації чи сертифіката відповідності на медичний виріб.

Також необхідно перевірити маркування медичних виробів та графічні символи, зображені на ньому, на предмет відповідності ДСТУ EN 980:2007. Зокрема, перевіряється: найменування медичного виробу; вміст пакування; торгова марка; найменування виробника, уповноваженого представника виробника; адреса місця знаходження виробника, уповноваженого представника виробника, зазначених виключно українською мовою; дата виробництва; термін придатності; серія медичного виробу. Окрім цього, перевіряється інструкція з користування медичним виробом, якщо її наявність передбачено технічними регламентами. Її обов’язково має бути викладено українською мовою, додатково медичний виріб може супроводжуватися ще й інструкцією, представленою іншою мовою.

- У разі якщо на певний вид продукції поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складання декларації про відповідність, має бути складено єдину декларацію про відповідність вимогам стосовно всіх таких технічних регламентів. У такій декларації про відповідність має бути зазначено технічні регламенти, яким медичні вироби відповідають. Також зазначається особа, яка її заповнювала (юридична адреса, назва компанії, телефон та ін.). Така декларація може мати форму досьє, яке складається з відповідних окремих декларацій про відповідність. Декларація про відповідність повинна бути складена українською мовою, а у разі якщо вона була складена іншою мовою, то її слід перекласти державною мовою.

======================================================================================================

4. Держпраці

Пенсійна реформа також передбачила внесення змін до законодавства про зайнятість населення, а саме: встановлює квоти для роботодавців на працівників старше 45 років – Рева 4% найманих працівників у будь-якому трудовому колективі повинні бути люди від 45 років. 

 

Дисциплінарна відповідальність
Порушення	Відповідальність	Підстава
Порушення правил внутрішнього трудового розпорядку	Догана	Ст. 147, ст. 149 КЗпП
Одноразове грубе порушення трудових обов’язків, вчинене:·  керівником підприємства або його заступником;·  головним бухгалтером або його заступником	Звільнення	П. 1 ст. 41 КЗпП
Винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати	Звільнення	П. 1 ст. 41 КЗпП
Матеріальна відповідальність
Невиплата з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначені строки	Організація повиннавиплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку	Ст. 116, ст. 117 КЗпП
Несвоєчасна виплата зарплати понад один місяць (з вини керівника підприємства), що призвела до виплати компенсації за порушення строків її виплати і за умови, що Держбюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством	Керівник підприємствавідшкодовує завдану підприємству шкоду всумі нарахованої компенсації та в сумі внесків, нарахованих «зверху» на суму такої компенсації	П. 9 ст. 134 КЗпП
Незаконне звільнення або переведення працівника на іншу роботу, а також затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі	Службова особавідшкодовує завдану підприємству шкоду в сумі оплати працівнику часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи	Ст. 237 КЗпП

 

Адміністративна відповідальність
Порушення	Відповідальність	Підстава
Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю	Штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн) У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн)	П. 1, 2 ст. 41 КпАП(районні суди)
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства	Штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн) У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн)	П. 3, 4 ст. 41 КпАП
Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк	Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн)	Ст. 41-1 КпАП
Порушення чи невиконання колективного договору, угоди	Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн)	Ст. 41-2 КпАП
Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод	Штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн)	Ст. 41-3 КпАП
Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами	Штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року	Ст. 200 КпАП
Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у т. ч. іноземних суб’єктів господарської діяльності, що діють на території України, встановленого порядкупрацевлаштування іноземців та осіб без громадянства	Штраф на посадових осіб підприємств від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн)	Ст. 204 КпАП

 

Фінансова відповідальність
Порушення	Відповідальність	Підстава
Фактичний допуску працівника до роботибез оформлення трудового договору (контракту)	30 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2017 р. розмір штрафу: 96 000 грн	Абз. 3 ст. 265 КЗпП
Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві
Виплата заробітної плати (винагороди)без нарахування та сплати ЄСВ
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,виплата їх не в повному обсязі	3 розміри мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2017 р. розмір штрафу: 9 600 грн	Абз. 4 ст. 265 КЗпП
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці	10 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2017 р. розмір штрафу: 32 000 грн	Абз. 5 ст. 265 КЗпП
Недотримання встановлених законом гарантій та пільг мобілізованим працівникам	10 розмірів мінзарплати,встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2017 р. розмір штрафу:32 000 грн	Абз. 6 ст. 265 КЗпП
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні	3 розміри мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2017 р. розмір штрафу:9 600 грн	Абз. 7 ст. 265 КЗпП
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин	100 розмірів мінзарплати,встановленої законом на момент виявлення порушення. У 2017 р. розмір штрафу:  320 000 грн	Абз. 7 ст. 265 КЗпП
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбаченихабз. 2 – 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП	1 розмір мінзарплати.  У 2017 р. розмір штрафу:  3 200 грн	Абз. 8 ст. 265 КЗпП

 

Кримінальна відповідальність
Порушення	Відповідальність	Підстава
Умисне перешкоджання законній діяльності профспілок	Виправні роботи на строк до двох роківабо позбавлення волі на строк до 3 років із позбавленням права обіймати посаду або займатися певною діяльністю на строк до 3 років	Ст. 170 КК
Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю	Штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років	П. 1 ст. 172 КК
Незаконне звільнення з роботи з особистих мотивів або інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки або матері, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда	Штраф від 3000 до 5000 нмдг (від 51000 до 85000 грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців	П. 2 ст. 172 КК
Грубе порушення угоди про працюшляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою	Штраф до 50 нмдг (до 850 грн) абопозбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, абоарешт на строк до 6 місяців, абообмеження волі на строк до 2 років	П. 1 ст. 173 КК
Грубе порушення угоди про працюшляхом обману або зловживання довірою, або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою, вчинені щодо громадянина, з яким укладено договір про роботу за межами України	Штраф від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн) або обмеження волі на строк до 3 років	П. 2 ст. 173 КК
Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйкушляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій	Штраф до 50 нмдг (від 850 грн) абоарешт на строк до 6 місяців, абообмеження волі на строк до 3 років	Ст. 174 КК
Безпідставна невиплата заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчинена умисно керівником підприємства чи приватним підприємцем	Штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чизайматися певною діяльністю на строк до 3 років	П. 1 ст. 175 КК
Безпідставна невиплата зарплати більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей	Штраф від 1000 до 1500 нмдг (від 17000 до 25500 грн) або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чизайматися певною діяльністю на строк до 3 років	П. 2 ст. 175 КК

 

Відповідальність:

-недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

Проведення коригування виплат для розрахунків середньої зарплати (оплата щорічних відпусток, оплата за час виконання державних обов’язків та інші випадки, коли за працівниками зберігається середній заробіток), індексація заробітної плати є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).

При недотримання вимог ст. 96 КЗпП України (за недотримання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) є підстави для застосування до юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, фінансових санкцій, передбачених абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП України – в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

*Див. лист Держпраці від 04.01.2017 р. №54/4.1/4.1-ДП-17.

 

Наведемо деякі приклади застосування фінансових санкцій:

– приватне підприємство с. Ясіня (Закарпатська обл.) оштрафували на 200 тис. грн після звернення голови місцевої райдержадміністрації. В ході перевірки було виявлено декілька порушень: від невиплати грошей за невикористані відпустки трьом звільненим співробітникам (9,6 тис. грн штрафу) до прийому на роботу без ознайомлення з правилами трудового розпорядку та умовами колективного договору (ще 3,2 тис. грн).

– найбільший штраф (192 тис. грн) інспектори виписали за виявлення співробітників, які при первинному опитуванні заявили, що ніяк не оформлялися. Запізніла спроба директора представити перевіряючим заяви працівників та оформлення з ними цивільно-правових договорів не врятувала ситуацію. Навпаки, викликала підозру, що документи склали заднім числом. Так що штрафу уникнути не вдалося.

– одне з будівельних підприємство було оштрафоване за неналежне оформлення 15 робочих (серед іншого, на неповний робочий день при фактично повній зайнятості) на суму 1,44 млн грн.

– штраф у розмiрi 58 тис. грн на ПАТ «Перемишлянський приладобудівний завод «Модуль» за те, що на підприємстві не дотримано розмір мінімальної заробітної плати у повному обсязі. Крім того, працівники заводу не отримували доплату за роботу в нічний час, а також оплату в подвійному розмірі за роботу у святкові та неробочі дні.

 

Важливий документ, в якому визначені фактори ризику:

Постанова Правління Пенсійного фонду від 29.05.2017 «Про Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю»

Обмін між: Пенсійний фонд України, Державна служба України з питань праці, Державна фіскальна служба України.

1. Інформація, що надається Пенсійним фондом України Державній службі України з питань праці, включає дані про:

• страхувальників, у яких у звітному місяці відбулось зменшення штатної чисельності працівників на 10 і більше відсотків у порівнянні з попереднім звітним місяцем.
• страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювались;
• страхувальників, які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю понад встановлену законодавством та яким нарахування заробітної плати не здійснювалось;
• страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;
• страхувальників, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи крім тих, які у звітності заповнили ознаку “неповний робочий час”, та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;
• страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 та більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою “неповний робочий час”;
• страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більше ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно збільшено у порівнянні з попереднім звітним місяцем;
• застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за  цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року;
• застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у 5-ти та більше страхувальників.

2. Інформація, що надається Пенсійним фондом України Державній фіскальній службі України включає дані про страхувальників які:

• нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи крім тих, які у звітності заповнили ознаку “неповний робочий час”, та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;
• у звітному місяці порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону про ЄСВ;
• подали повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць та дату закінчення трудових відносин.

 

Новий порядок контролю за додержанням законодавства про працю – постанова КМУ від 26.04.2017 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Особливості:

1) зміна підходу: скасовані планові перевірки з додержання законодавства про працю. Якщо говорити про критерії ризику проведення інспекційних відвідувань, то зараз діє механізм взаємодії між Держстатом, Пенсійним фондом, Державною фіскальною службою. Дані органи щомісяця повідомляють Держпраці про роботодавців, що ймовірно здійснюють порушення законодавства про працю.

Раніше, відповідно до постанови КМУ від 17.11.2010 № 1059, періодичність планових перевірок про працю залежала від ступеня ризику господарської діяльності підприємства (високий, середній, незначний). Постановою № 295 скасовано попередні критерії. Про планові перевірки роботодавці знали заздалегідь. Порядок державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 (далі — Порядок), змінив форму контролю: замість перевірок упроваджено інспекційні відвідування. Тому Держпраці не перевірятиме підприємства за планом в частині дотримання законодавства про працю. Однак, якщо запланований захід контролю стосується інших питань (працевлаштування інвалідів, охорони праці, промислової безпеки, гірничого нагляду, гігієни праці тощо), то перевірка відбудеться у визначені строки.

2) невиїзні інспектування у сфері праці — це новація Порядку. Якщо не йдеться про порушення правил оформлення трудових відносин (пп. 2 п. 5 Порядку), інспектор може затребувати документи та пояснення з питань, що є підставою для контрольного заходу, і розглянути їх у приміщенні органу контролю, без відвідування роботодавця. Рішення про невиїзне інспектування ухвалює керівник органу контролю або його заступник. Рішення погоджують із роботодавцем (п. 15 Порядку). Останнього дня невиїзного інспектування інспектор складе акт за його результатами, а якщо виявить порушення законодавства про працю — то й припис про їх усунення (п. 19 Порядку).

3) усунення порушення не впливає на застосування фінансових санкцій: Той факт, що роботодавець усунув порушення, лише убезпечує посадових осіб підприємства від притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю. Штрафних санкцій, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України (КЗпП), не уникнути у таких випакдах: якщо інспектор виявив порушення, пов’язані з використанням праці неоформлених працівників, несвоєчасною або не у повному обсязі виплатою заробітної плати, недодержанням мінімальних гарантій в оплаті праці. У цьому разі інспектор одночасно з винесенням припису вживає заходів щодо притягнення відповідних осіб до відповідальності.

В інших випадках інспектор перевіряє факт усунення вказаних у приписі порушень і лише після цього вирішує питання про вжиття заходів для притягнення до відповідальності. Якщо компанія-роботодавець не згодна з вимогами, викладеними у приписі, такий припис може бути оскаржений до керівника або заступника керівника територіального органу Держпраці, а їх рішення – до керівника або його заступника Держпраці протягом 10-ти днів з дня отримання припису або рішення керівника чи заступника керівника. Така скарга розглядається протягом 30-ти днів з дня її подання та тимчасово припиняє виконання припису на час її розгляду

4) Інспектори з праці від органів місцевого самоврядування: ОМС можуть перевіряти всіх роботодавців — як юридичних осіб усіх форм власності, так і фізичних осіб-підприємців у чітко визначених напрямах: в частині своєчасної та повної оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин. На Держпраці покладено нагляд за тим, як ОМС виконуватимуть делеговані повноваження. Точна кількість майбутніх інспекторів не визначена, але на кожні 10 – 12 тис. населення рекомендовано одного інспектора з праці. Готувати таких спеціалістів буде Держпраці, їм видаватимуться службові посвідчення інспектора праці.

5) Роботодавець може замовити безкоштовний аудит у Держпраці: інспектор з праці перевірить як роботодавець дотримується трудового законодавства і вкаже на помилки без подальшого накладення штрафів і будь якої відповідальності. Якщо роботодавець сумнівається щодо правильності застосування його працівниками норм законодавства про працю, він може звернутися з письмовою заявою до Державної служби України з питань праці про проведення аналізу стану дотримання законодавства про працю на підприємстві. Інспектор праці проаналізує документи, та надасть рекомендації. За результатами проведеного аналізу інспектор з праці складе довідку.

6) не передбачене направлення на перевірку: єдиний документ, який повинен пред’явити інспектор, — посвідчення інспектора праці. За відсутності посвідчення роботодавець має право не допускати інспектора до інспектування. Форма посвідчення разом із реєстром посвідчень – на веб-сайті Держпраці вже найближчими днями.

7) повідомлення роботодавця про захід: За загальним правилом, інспектор праці повідомляє роботодавця про інспекційне відвідування (абз. 1 п. 8 Порядку). Є виняток, коли йдеться про ймовірну нелегальну працю, інспектор не інформуватиме роботодавця про відвідування, якщо вважає, що це зашкодить перевірці. 

8) що слід розуміти під «перешкодами» у діяльності інспектора праці: – відмова допустити до проведення відвідування; – відсутність документів, передбачених законодавством про працю (надається строк для поновлення документів); – ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; – створення перепон у реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 Порядку, наприклад, недопуск в приміщення, де використовують найману працю, перешкоджання в відеофіксації інспектування, ненадання робочого місця для конфіденційних розмов із працівниками. У цьому разі складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

9) Специфічні підстави для здійснення позапланових заходів:

Підстави для проведення інспекційних відвідувань	Підстави для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)
за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю	подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням
за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин	виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності
за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту	перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства
за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю	звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності)
за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю	неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів
за інформацією Держстату, ДФС, Пенсійного фонду*	доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави
за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю	настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання

 

*Інформації ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

– роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Інформації Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

– роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

– роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

– роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

 

Недоліки: 1) Постановою вводяться нові форми контролю, а саме інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, визначення яких законодавство не містить. Це прямо суперечить ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», де зазначено, що винятково законами можуть встановлюватися способи та форми здійснення державного нагляду (контролю). В порядку не згадуються поняття перевірок та їх поділ на планові та позапланові. В Постанові КМУ від 17.07.2013 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» зазначено, що штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. Крім того, чинним Кодексом законів про працю України передбачена відповідальність суб’єкта господарювання за недопущення контролюючих органів саме до проведення перевірки (ст. 265 КЗпП), а не до інспектування.

Це суперечить ч. 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: здійснюючи державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку, враховуючи визначені іншими законами (?!) особливості, Держпраці зобов’язана у будь-якому випадку забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6-8, абз. 2 ч. 9, ч. 13, 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1-4, 6 ст. 7, ст. 9-10, 19-21, ч. 3 ст. 22 цього Закону. Зокрема, у зв’язку з тим, що виключно законами встановлюється спосіб і форми здійснення державного нагляду (контролю).

2) перелік підстав для проведення інспекційної перевірки надзвичайно широкий. Особливе занепокоєння викликає можливість її проведення за рішенням керівника органу контролю, прийнятого в результаті аналізу інформації ЗМІ.

3) не визначені строки, форма повідомлення про проведення перевірки суб’єкта господарювання.

4) питання робочого часу: Так, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. Проте у ч. 3 ст. 4 Закону N 877 передбачено, що планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб’єкта  господарювання, який встановлено його правилами внутрішнього трудового розпорядку, а у ч. 11 ст. 4 Закону N 877 прямо передбачено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.

5) питання направлення на перевірку: Як зазначено у п. 9 Порядку 1, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Відповідно  ж до ч. 5 ст. 7 Закону N 877 посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання. Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів, передбачених цією статтею.

6)  У п. 30 Порядку 1 передбачено 10-денний строк  для оскарження припису чи вимоги інспектора праці з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. Цим же пунктом передбачена і можливість оскарження рішення керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці за результатами розгляду скарги до керівника або заступника керівника Держпраці, але не передбачено строки на таке оскарження.

7) розширені права інспектора порівняно з законом про основні засади державного нагляду (контролю). Обмежений перелік прав об’єкта нагляду.

Рекомендації: (1) надавати пояснення та зауваження до актів або приписів Інспектора у письмовій формі на підставі норм Закону Про основні засади державного нагляду (контролю). Це надасть можливість зафіксувати всі порушення Інспекторів під час проведення перевірки, а також оскаржувати їх у майбутньому; (2) виділити для Інспекторів окреме приміщення для роботи, з заздалегідь установленим відеонаглядом. Навіть якщо це не зменшить коло працівників, яким Інспектор буде ставити питання, принаймні це надасть змогу не порушувати звичайний режим роботи підприємства та не відволікати працівників від виконання ними своєї роботи; (3) вимагати в Інспекторів нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією шляхом підписання Договору про нерозкриття конфіденційної інформації, до якого додати перелік документів, які були надані Інспектору для ознайомлення. Якщо буде відмова, то про це доречно вказувати в зауваженнях до акта або припису, складеного за результатами Інспекції.

Актуальна судова практика:

1) справа 816/536/17

2) справа 822/1915/17

3) справа 818/584/17

4) справа 818/1736/16

5) справа 809/182/17 

6) справа 809/1185/16

7) справа 806/2461/16 

8) справа 809/351/17 

9) справа 804/8330/16

10) справа 826/1981/16